8 інтелектів – допомогти дитині розібратись!

Множинний інтелект, огляд теорії Говарда Ґарднера.

Говард Ґарднер психолог, дослідник пізнання та освіти, свого часу розробив теорію множинного інтелекту. Протягом 25річного дослідження цієї теми він визначив, що у людиніи існує не один, а цілих 8 видів інтелекту, які потрібно враховувати при навчанні та оцінюванні. Якщо коротко то теорія множинного інтелекту звучить так:

1. Кожна людина має повний набір всіх вісьми видів інтелекту. Деякі з них можуть бути розвинуті на середньому рівні, деякі на високому чи на низькому. Однак вони всі присутні в кожному з нас. І кожен має свій сукупний профіль інтелекту, який показує наскільки розвинутий той чи інший його вид.

1. Немає людей з однаковими профілями інтелектів – з однаковими слабкостями чи перевагами. Навіть ідентичні близнюки будуть мати різний рівень розвитку інтелектів. Профіль, тобто поєднання різних рівнів розвитку інтелектів, може  мінятись і міняється протягом життя, на це впливають різноманітні фактори.

Що впливає на рівень розвитку того, чи іншого виду інтелекту?

Ми – істоти складні, адже ми не лише біологічні створіння із психікою, ми ще й істоти соціальні. Отже профіль інтелекту кожної конкретної людини буде залежати від:

1)  фізичних данних, вроджених або набутих;

2)  виховання на рівні сім’ї;

3) доступності способів розвитку на рівні суспільства.

Фізичні данні в першу чергу впливають на те, як ми фізично почуваємось та розвиваємось. Якщо у когось від народження слабкі ноги або пошкоджено певну ділянку мозку, то швидко бігати або, наприклад, швидко читати їм буде важко. Або навпаки – маючи чутливий від народження слух комусь легше розуміти та сприймати музику, ніж іншим. Також деякі види інтелекту можуть постраждати або підсилитись в результаті травм – тіла або мозку.

Виховання може підсилити вроджені чи набуті фізичні переваги або недоліки, а може – послабити їх. Бо те, що ми не використовуємо – не розвивається. Так, якщо в сім’ї не прийнято приділяти увагу почуттям чи займатись музикою, то незважючи на сильну вроджену схильність дитина виросте не такою емоційно розвинутою, як могла би або не досягне такого високого музичного рівня, як могла би. Однак навіть ті здібності, які від природи були слабенькими за допомогою виховання та підтримки сім’ї можна розвинути і отримати серйозні результати.

Доступність на рівні суспільства в першу чергу впливає на те, чи буде у людини/дитини можливість розвивати всі види інтелекту, чи лише декілька. Так, наприклад, якщо в місті відсутні спортивні майданчики чи секції, і вважається що дівчатам не варто займатись екстремальним скейтбординогом, а лише домоводством і вишвивкою, то дівчатам схильним до спорту буде важче розвивати свої здібності. А от якщо довкола багато різноманітних секцій, гуртків, відсутні гендерні, фінансові чи інші дискримінаційні обмеження – можна не лише розвинути сильні сторони, а й підтягнути ті, що кульгають.

8 видів інтелекту за Говардом Ґарднером.

На жаль, або скоріше на щастя, немає жодного тесту на визначення профіля множинного інтелекту. Оскільки це неможливо зробити за допомогою якогось одного чи двох тестів. Найкраще що ви можете зробити – поспостерігати за дитиною, або за собою, якщо досліджуєте себе. Ліпше це робити у вільній обстановці, де можливий вибір будь-якого виду занять.

Лінгвістичний – вміння аналізувати інформацію та творити використовуючи усне або письмове мовлення – промови, книги, нотатки тощо.

Тобто цей вид інтелекту розвинений, якщо за будь-якої зручної нагоди ваша дитина:

• розповідає цікаві захоплюючі історії;
• пише вірші або оповідання;
• вигадує нові слова та цікаві поєднання слів;
• вміє підбирати красиві або/та неординарні порівняння;
• може тонко вловити значення нового слова;
• легко вивчає іноземні мови і смакує те, як вони звучать;
• розуміє структуру речення і вміє її використовувати для досягнення своєї мети.

Цікаво, що якщо дитині важко дається, наприклад, читання чи вивчення іноземних слів, то причина може бути не в тому, що просідає лінгвістичний інтелект. А, наприклад в ускладненому сприйнятті букв (дислексія), в той самий час дитина може обожнювати слухати і переповідати історії. Це означає, що в лінгвістичному інтелекті є частини, які потребую додаткового розвитку та уваги, але загалом він розвинений.

Для розвитку лінгвістичного або вербального інтелекту психологи радять грати у слова, вигадувати цікаві описи простих речей, згадувати якомога більше синонімів, читати один одному книги чи вірші, розповідати історії, розбирати складні для розуміння слова,  шукати їхнє пояснення в словинках та приклади використання.

Логіко-математичний – здатність виводити рівняння та докази, обраховувати та вирішувати абстракті задачі. Але цей вид інтелекту стосується не лише і не стільки цифр, скільки логіки та структури.

Простий приклад: дитина цікавиться цифрами, любить рахувати. Також сюди можна віднести дітей, які

• люблять класичні детективи, їм подобається шукати зв’язки та логічні  докази;
• збирають колекції, які зберігаються в чіткому продуманому порядку;
• можуть точно назвати послідовність випуску моделей танків або машин, роки виходу музичних альбомів улюблених гуртів, історичних подій чи покрокову еволюції динозаврів;
• люблять шукати причини і наслідки різних подій та уявляти альтернативні варіанти;
• люблять класифікувати та знати найдрібніші відмінності між класифікованими об’єктами: породами собак, напрямками сучасної музики чи моди, видами графіті чи трюками, які виконують на велосипедах.

Для розвитку логіко-математичного інтелекту варто вирішувати цікаві задачки з творчим компонентом, обговорювати як герої фільмів чи книг змогли передбачити ті чи інші події, малювати блок-схеми, записувати чи малювати плани на день, тиждень, місцяць чи рік, рахувати ґав чи зорі на небі. Також важливо грати в настільні ігри, де потрібно використовувати стратегічне планування.

Просторовий – здатність розпізнавати та користуватись масштабними та детальними зображеннями простору. Якщо простіше – то це здатність орієнтуватись не лише в реальному просторі, а й в спрощеному, уявному відображенні простору, наприклад, географічних картах або схемах.

До дітей з розвиненим просторовим інтелектом можна віднести тих, хто:

• може самостійно знайти вихід, знаючи де вхід;
• любить проходити лабіринти – реальні та намальовані, а також збирати пазли;
• любить і часто щось будує: халабуди, механічні моделі чи витвори з паперу;
• любить розглядати і читати карти міста, схеми проїзду, креслення або технічні картинки з великою кількістю дрібних деталей;
• любить і легко збирає конструктори або меблі без інструкцій;
• захоплюється шахами;
• прекрасно керує механічними пристроями, в тому числі на дистанційному керуванні.

Для поліпшення просторового інтелекту має сенс складати пазли, розглядати карти і пробувати їх малювати (наприклад карту-план квартири чи школи), проходити лабіринити чи блукати квартирою із закритими очима, жонглювати різними предметами та збирати конструктори.

Музичний – здатність створювати, пам’ятати та знаходити значення різних послідовностей звуків. Очевидно він стосується не лише музики у вузькому розумінні цього слова, а сприйняття звуків будь-якого походження.

Високий розвинений музичний/звуковий інтелект мають діти які:

• легко відтворюють нові почуті звуки та незрозумілі їм, навіть іноземні, слова;
• часто наспівують чи насвистують, або вистукують відомі чи авторські мелодії;
• використовують різні засоби щоби видобути звуки, які тільки попадаються під руку: побутові предмети, природні матеріали, частини тіла тощо;
• чують і можуть відтворити звуки, яких не чують інші;
• розуміють ледь чутну різницю у звучанні, наприклад, голоси різних видів птахів чи двигунів автомобілів;
• легко імітують іноземні акценти, відтворюють правильну вимову в іноземній мові;
• добре відчувають емоційне забарвлення музики: можуть засмутитись чи розвеселитись залежно від почутої мелодії;
• чутливі до гучних звуків та какафонії.

Щоби підтягнути музичний інтелект варто слухати музику різних жанрів і пробувати вирізняти в ній різні інструменти, пробувати гратись із різними словами, слухати як вони будуть мінятись залежно від швидкості, тональності, голосності вимови. Також можна прислухатись до різноманітних звуків і фантазувати який музичний інструмент міг би передати нявчання кота, гуркіт грози чи туркотіння голуба.

Внутрішньоособистісний – здатність розпізнавати та розуміти власний настрій, бажання, мотивацію та наміри.

Діти з високим рівнем розвитку внутрішньоособистісного інтелекту:

• вміють розпізнавати свої почуття, назвати їх і знайти спосіб їх полегшити;
• розуміють коли вони голодні, коли їм холодно чи вони хочуть спати;
• знають що їм подобається з їжі, а чого вони в житті їсти не будуть і їх неможливо переконати;
• розуміють коли вони втомились і що потрібно щоби відновити свої сили;
• вміють самі себе підбадьорити чи заспокоїти словами і часто так роблять;
• не відмовляються від своїх улюблених занять заради подарунків, солодощів чи обіцянок.

Для розвитку внутрішньоособистісного інтелекту радять більше розмовляти з дитиною про те, що вона відчуває в різні моменти життя, напирклад, коли втомлена – що відчувають ніжки, ручки, голова. Коли радісно – де і що відбувається в тілі? А коли хочеться їсти? Які слова допомагають виконати завдання до кінця, а які змушують плакати?

Міжособистісний  – здатність розпізнавати та розуміти настрої, бажання, мотиваці та наміри інших.

Високий рівень міжособистісного інтелекту характерий для дітей які:

• мають багато друзів, часто різного віку і статі;
• вміють переконувати в тому, що їм треба не лише одноліток чи старших дітей, а навіть дорослих;
• люблять грати в групові чи командні ігри;
• часто виступають капітанами команди або лідерами групи;
• схильні залагоджувати конфлікти або навпаки їх провокувати;
• мають авторитет серед одноліток або популярні серед них;
• вміють співчувати та давати поради, за якими діти приходять знову і знову.

Для прокачки цього інтелекту потрібно проговорювати і тренувати з дитиною вміння ставити запитання іншим, а також ділитись своїми почуттями. Також важливо навчитись слухати і співчувати іншому.

Тілесно-кінестетичний – здатність керувати власним тілом для того щоби створювати щось або досягати цілей.

До дітей, у яких розвинений тілесно-кінестетичний інтелект можна віднести тих, хто:

• залюбки займається будь-якими видами прикладної творчості: вирізання чи випилюваня лобзиком, ліпка, склеювання, вишивка, плетіння з бісеру тощо;
• захоплюється активними видами спорту чи танцями;
• постійно рухається чи рухає кінцівками, бо важко всидіти на місці;
• чудово відчуває простір та час;
• добре відчуває, що відбувається у тілі: може чітко визначити де що болить і знайти зручну позу щоби зняти біль;
• довіряє своєму тілу;
• відчуває, коли насувається хвороба.
• вміє швидко за потребою розслаблятись та концентруватись;
• любить торкатись предметів та поверхонь;
• наполегливо тренує своє тіло, з радістю відточує майстерність.

Для розвитку тілесно-кінестетичного інтелекту потрібно грати в ігри з дрібними деталями та/або в рухливі ігри, обговорювати з дітьми тілесні відчуття – чим вони відрізняються в різних частинах тіла в різних ситуаціях, разом пробувати завмирати  в незвичайних позах або рухатись незвичним чином – бігати задки, чистити зуби лівою рукою тощо.

Натуралістичний – здатність визначати та розрізняти різні види рослин, тварин розуміти погоду – всього що пов’язано з природою. Цей вид інтелекту Ґарднер додав останнім, але він є не менш важливим.

Діти із розвиненим натуралістичним інтелектом:

• прагнуть бути частіше на природі;
• цікавляться рослинами та тваринами, з радістю доглядають за ними;
• намагаються детальніше розібратись як функціонують живі організми;
• ставлять багато детальних запитань щодо причин та наслідків природних явищ;
• легко знаходять спільну мову з будь-якими тваринами;
• полюбляють тілесний контакт із природними матеріалами – камінням, травою, деревом, землею, піском тощо;
• спостерігають за комахами чи дрібними тваринами;
• люблять змішувати природні матеріали між собою.
• читають книги про пригоди тварин;
• люблять походи в ліс чи гори.

Для поглиблення або розвитку натуралістичного інтелекту варто більше часу проводити на природі, вивчати назви різних рослин, грибів та тварин, звертати на них увагу на прогулянках та вирізняти їхні основні відмінності або схожості, а також для чого і як вони використовуються – в їжі, лікуванні, виробництві.

Теорія множинного інтелекту допомагає по-іншому подивитись на розвиток людини та її можливості. Вона не дає відповіді на багато запитань. Наприклад, чи варто  розвивати ті види інтелекту, що розвинені гірше, чи навпаки робити ставку на ті, що сильніші? Однак допомагає і батькам, і вчителям допомагати дітям розвиватись ефекитивніше і у своєму темпі.

Тетяна Саніна, співзасновниця ресурсного центру для дітей та батьків “Чародім”